Сімейна фотосесія у Києві та області

01

Коли краще знімати сімейну фотосесію в Києві

Знімати можна цілий рік — різниця не в тому, «можна чи ні», а в тому, скільки часу родина витримає на вулиці та яким буде світло. Найчастіше дату обирають під сезон: люди хочуть, щоб на фотографіях була впізнавана пора року, а не просто зелений фон.

• Весна · кінець квітня — травень

  Молода зелень, цвітіння, довгий м’який вечір. Сезон короткий: конкретне дерево цвіте днів десять, тож дату ставимо з запасом і залишаємо можливість зсунути її на пару днів за погодою.

• Літо · червень — серпень

  Знімаємо рано вранці або за годину-півтори до заходу сонця: удень тіні різкі, а діти швидко перегріваються. Зате поруч вода й тепла трава, і не потрібні куртки поверх образу.

• Осінь · вересень — жовтень

  Найзатребуваніший час: тепле світло, кольорове листя, комфортна температура. Саме восени вихідні розбирають найшвидше, тому про дату варто домовлятися заздалегідь.

• Зима · грудень — лютий

  Сніг у Києві тримається недовго, тож взимку частіше знімаємо в студії: там тепло, світло передбачуване й легко перевдягнутися. Випав сніг — виїжджаємо коротко, поки він свіжий.

Найспокійніші місяці для зйомки з малюками — травень і вересень: не спекотно, не холодно, і дитина витримує на вулиці цілу годину.

02

Студія чи вулиця: як обрати

Студія дає передбачуваність. Світло однакове і о десятій ранку, і в грудні; поруч тепло, вода й місце, де можна перевдягнутися; ніхто не проходить крізь кадр. Це зручно з малюками, у холодні місяці й тоді, коли зсувати дату немає як — приїхали, зняли, поїхали. Оренда залу оплачується окремо, її я бронюю сама.

Вулиця дає простір і рух. Дитина не сидить на місці, а біжить, збирає листя й тягне вас за руку — і саме такі кадри потім найбільше подобаються. Плюс на фотографіях видно місто й пору року: через п’ять років ви впізнаєте не тільки себе, а й той конкретний жовтень.

Коли вагаєтесь, орієнтуйтеся на чотири речі:

• Вік наймолодшої дитини. Що менша — то важливіше, щоб поруч було тепло й тихо.
• Пора року й прогноз. Хитка погода на тижні — студія знімає питання «а що, як задощить».
• Дорога. Година в машині до зйомки з’їдає дитячий ресурс швидше за саму зйомку.
• Що хочеться бачити на стіні. Спокійний світлий кадр — це радше студія, живий і кольоровий — вулиця.

Подивитися, як виглядає і те, і те, можна в моїх роботах вище: там є і студійні зйомки, і зелень, і зимові кадри.

03

У чому знімаємось усією родиною

Це питання займає більше часу, ніж усе інше разом, хоча правил тут небагато. Головний орієнтир — щоб родина виглядала як одне ціле, а не як четверо людей, які випадково стали поруч.

• Одна палітра на всіх. Два-три приглушені кольори — бежевий, молочний, оливковий, теплий сірий, глибокий синій — і будь-які їхні поєднання працюють разом.
• Спокійні тканини й вільний силует. Льон, бавовна, трикотаж, довга сукня — тканина гарно живе в русі.
• Зручність, особливо дитяча. Речі, у яких дитина вже бігала: у новому й колючому вона думає лише про те, як його зняти.

Заважають зазвичай дрібниці: великі написи й логотипи — око чіпляється за них замість облич; дрібна клітинка й вузька смужка — на фотографії вони починають рябіти; кислотні кольори — вони підсвічують шкіру своїм відтінком. Однакові футболки на всіх теж не потрібні: сім’я в них виглядає як команда, а не як сім’я.

Найпростіша перевірка: розкладіть речі всієї родини поруч на ліжку. Якщо вони виглядають як один комплект — на фотографіях буде так само.

За кілька днів до зйомки ми це проговорюємо: ви скидаєте фото речей, я кажу, що поєднується, а що краще залишити вдома. Восени добре працюють шари — кардиган, шарф, светр: їх можна зняти й отримати два різні образи з одного набору.

04

Як підготувати дитину до фотосесії

Найбільше на настрій впливає не підготовка, а сон і їжа. Тому час зйомки ми підбираємо під режим дитини: після денного сну й перекусу вона спокійна й охоче йде на контакт, а голодна чи невиспана — не буде ані усміхатися, ані стояти на місці, і це не залежить ні від фотографа, ні від батьків.

За день-два скажіть дитині простими словами, що буде: прийде тьотя з фотоапаратом, підемо гуляти, будемо гратися й фотографуватися. Дітям старшим — покажіть кілька кадрів із портфоліо, щоб було зрозуміло, як це виглядає. Підлітка варто спитати, у чому він хоче зніматися: коли образ обирав він сам, у кадрі це видно одразу.

А от домовлятися про нагороду за «гарну поведінку» або просити усміхатися на камеру краще не варто: так зйомка перетворюється на іспит, і замість живого обличчя виходить напружена гримаса. Куди краще працює звичайне «підемо гуляти й трохи пофотографуємось».

Тому дитина не в гуморі в день зйомки — це не привід переносити. Перші хвилин двадцять вона просто звикає до людини з камерою, і далі майже завжди відпускає.

05

Якщо хтось у родині не любить фотографуватися

Найчастіше це тато або підліток, і це нормальна історія: людина погоджується заради інших, приходить із думкою «швидше б це закінчилося» — і саме про це думає перші двадцять хвилин.

Виходу тут два, обидва прості. Перший — не починати з нього: поки я знімаю дітей і маму, він стоїть збоку й бачить, що нічого страшного не відбувається. Другий — давати дію замість пози: понести дитину на плечах, покружляти доньку, пройтися вперед і не озиратися. Коли в людини зайняті руки, вона перестає стежити за собою — і з’являється те саме обличчя, яке вдома бачать щодня.

Якщо ви наперед напишете мені, що чоловік до цього ставиться без ентузіазму, я просто побудую зйомку інакше. Це не проблема, а вихідні дані, і найтепліші кадри дуже часто виходять саме з таких людей.

06

Як обрати сімейного фотографа

У Києві сотні фотографів, і за одним кадром у стрічці вибрати неможливо. Кілька орієнтирів, які економлять час:

• Дивіться цілу зйомку, а не одне фото. Вдалий кадр буває в усіх. Питання в тому, чи рівна вся серія — від першого знімка до останнього.
• Оцініть обробку. Колір і світло на фотографіях мають подобатися вам сьогодні й не дратувати через десять років. Модне тонування старіє швидше за саму зйомку.
• Пошукайте в портфоліо дітей того ж віку. Робота з дворічним і зйомка підлітків — це різні навички.
• Поставте прямі питання. Скільки кадрів отримаєте, у які терміни, що входить у вартість, а що оплачується окремо, як фотограф чинить при дощі.
• Зверніть увагу, як із вами розмовляють. Вам провести з цією людиною годину поруч із дітьми — важливо, щоб було легко ще в переписці.

Відповіді на всі ці питання щодо моїх зйомок є прямо на цій сторінці: цифри — у блоці з вартістю, решта — у частих питаннях і в описі того, як проходить зйомка.

07

Що робити з фотографіями далі

Галерея приходить посиланням — і тут є один момент, про який згадують запізно. Завантажте фотографії одразу й збережіть у двох місцях: на комп’ютері чи зовнішньому диску і в хмарі. Телефон губиться, хмара переповнюється, посилання не живе вічно. П’ять хвилин зараз рятують зйомку через рік.

Далі — надрукуйте. Хоча б п’ять-десять улюблених кадрів або невелику фотокнигу. Фотографії, які лежать у телефоні, ви дивитеся тиждень, а ті, що висять у коридорі чи стоять на полиці, бачите щодня — і діти бачать теж. Для них домашні фотографії — це відчуття, що так і має бути: ми разом, і це варте того, щоб залишитися на стіні.

Багато родин після першої зйомки приходять раз на рік — восени чи навесні. Не заради «оновити фото», а тому що діти змінюються швидко: між трьома й чотирма роками це вже інша людина. І якщо ви чекаєте на малюка, наступний кадр цієї історії — фотосесія вагітності, а якщо хочеться портретів для себе — індивідуальна зйомка.